fling

fling
I
n
1) кидання, жбурляння
2) кидок
3) різкий швидкий рух
4) розм. глузливе зауваження; уїдливе слівце
5) розм. розгул, пиятика; веселе життя
6) кепський настрій; приступ роздратування
7) різка відмова; відсіч
8) тж pl зграя сірих куликів

at one fling — одним ударом (махом)

in full fling — у повному розпалі

II
v (past і p.p. flung)
1) кидати, жбурляти, метати
2) відправити, послати (кудись)
3) кинутися, ринутися; зробити швидкий рух
4) повалити, збити з ніг
5) розкидати
6) брикатися, хвицатися
7) завзято танцювати
8) амер., розм. обдурювати
9) накидати (одяг)
10) обкладати, обсипати (лайкою)
11) поширювати, виділяти (запах тощо)

fling about — розкидати

fling aside — відкидати; нехтувати

fling away — а) кинутися геть; б) розтринькати; в) відкинути

fling back — відкидати

to fling back the enemy — відкинути ворога

fling down — а) скинути на землю, повалити; б) зруйнувати, занапастити

fling in — додавати, давати більше

fling off — а) скидати, струшувати; позбавлятися; б) кинути (зауваження)

fling on — накинути на себе (одяг)

fling out — брикатися (про коня)

fling over — покинути

fling to — закривати, зачиняти

fling up — покинути, залишити

to fling caution to the winds — відкинути будь-яку обережність

to fling oneself into an undertaking — із запалом віддатися справі

to fling in smb.'s teeth — кинути докір комусь в обличчя

to fling open — розчиняти навстіж

to fling up one's heels — накивати п'ятами

* * *
I [fliç] n
1) кидання, шпурляння, кидок
2) раптовий різкий або квапливий рух; брикання, хвицання (коня)
3) розм. спроба
4) розм. гостре, глузливе зауваження
5) розм. розгул; веселе життя, гульня
6) часто pl; дiaл. поганий настрій, напад роздратування
7) шотл. різка відмова; відсіч
8) флінт (шотландський танець)
II [fliç] v
(flung)
1) метати, кидати, шпурляти

to fling smth away — відкидати; розтринькувати (гроші); (into) кинути, відправити, послати (куди-небудь)

2) ринутися, кинутися, метнутися; refl кинутися (в крісло), зануритися (в справу)
3) повалити, звалити; скинути (звідки-небудь)
4) розкидати
5) брика-тися, хвицятися
6) дiaл. танцювати флінг
7) aмep.; icт. обманювати, дурити
8) напинати (платок), накидати (шарф)
9) скинути (сідока)
10) кидати (обвинувачення); обкладати (лайкою)
11) видихати, поширювати (запахи)
12) зробити що-небудь ривком

English-Ukrainian dictionary. 2013.

Synonyms:

Look at other dictionaries:

  • Fling — (fl[i^]ng), v. t. [imp. & p. p. {Flung} (fl[u^]ng); p. pr. & vb. n. {Flinging}.] [OE. flingen, flengen, to rush, hurl; cf. Icel. flengia to whip, ride furiously, OSw. flenga to strike, Sw. fl[ a]nga to romp, Dan. flenge to slash.] 1. To cast,… …   The Collaborative International Dictionary of English

  • fling — fling; fling·er; pif·fling; scuf·fling·ly; skif·fling; tri·fling·ly; tri·fling·ness; tri·fling; baf·fling·ly; baf·fling·ness; shuf·fling·ly; snuf·fling·ly; sti·fling·ly; …   English syllables

  • Fling — Fling, n. 1. A cast from the hand; a throw; also, a flounce; a kick; as, the fling of a horse. [1913 Webster] 2. A severe or contemptuous remark; an expression of sarcastic scorn; a gibe; a sarcasm. [1913 Webster] I, who love to have a fling,… …   The Collaborative International Dictionary of English

  • fling — /fling/, v., flung, flinging, n. v.t. 1. to throw, cast, or hurl with force or violence: to fling a stone. 2. to move (oneself) violently with impatience, contempt, or the like: She flung herself angrily from the room. 3. to put suddenly or… …   Universalium

  • Fling — may refer to:*Fling a brief casual relationship. *Fling (film) a 2008 John Stewart Muller film *FLING, the Struggle Front for the National Independence of Guinea * Fling , a song by Built to Spill from their 1994 album There s Nothing Wrong with… …   Wikipedia

  • Fling — Fling, v. i. 1. To throw; to wince; to flounce; as, the horse began to kick and fling. [1913 Webster] 2. To cast in the teeth; to utter abusive language; to sneer; as, the scold began to flout and fling. [1913 Webster] 3. To throw one s self in a …   The Collaborative International Dictionary of English

  • fling — ► VERB (past and past part. flung) 1) throw forcefully; hurl. 2) (fling oneself into) wholeheartedly engage in (an activity or enterprise). 3) move with speed: he flung away to his study. 4) (fling on/off) put on or take off (clothes) carelessly… …   English terms dictionary

  • fling — [fliŋ] vt. flung, flinging [ME flingen, to rush < ON flengja, to whip (Norw dial., to throw) < IE base * plāk : see FLAW2] 1. to throw, esp. with force or violence; hurl; cast 2. to put abruptly or violently [to be flung into confusion] 3.… …   English World dictionary

  • fling on — ˌfling ˈon [transitive] [present tense I/you/we/they fling on he/she/it flings on present participle flinging on past tense …   Useful english dictionary

  • fling — (v.) c.1300, probably from or related to O.N. flengja to flog, of uncertain origin. The M.E. intransitive sense is that suggested by phrase have a fling at make a try. The noun meaning attempt, attack is from early 14c. Sense of period of… …   Etymology dictionary

  • fling — [n1] casual throw cast, chuck, firing, heave, hurl, launching, lob, peg, pitch, shot, slinging, toss; concept 222 fling [n2] unrestrained behavior affair, attempt, binge, celebration, crack*, essay, fun, gamble, go*, good time, indulgence, orgy,… …   New thesaurus

Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”